Майже всі бібліотеки світу зіткнулись з кризою, яка може привести до того, що у найближчі роки вони залишаться непотрібними та недоречними. У всьому світі зацікавленість книгами зменшилась, так само як і кількість замовлень та користувачів, і бібліотеки опинились у ситуації, коли сутнісні показники характеристик та розміри продуктивності падають – але загальна вартість зростає – як сигнал того, що бібліотечні послуги знаходяться у біді.

Військові бібліотеки, зокрема, бібліотека Центрального будинку офіцерів відчуває проблеми нашого часу та намагаються покращити стан бібліотечної роботи. Ми слідкуємо та, по можливості, вносимо в свою бібліотечну роботу нові форми та методи, які використовують публічні бібліотеки України.

Мережа публічних бібліотек в Україні – чи не найбільша в світі: для громадян працюють майже 18 тисяч публічних бібліотек! Хоча за час Незалежності в Україні утричі скоротилась кількість бібліотек. З кожним роком зростає кількість українців, які взагалі не читають книг, не переглядають друкованих ЗМІ. Як зазначає експерт українського Інституту Горшеніна Наталя Клаунінг, рівень захопленості молоді читанням нині помітно нижчий, ніж, наприклад, 20 років тому, коли підліток, у середньому, читав 40 книг на рік. Сучасний підліток читає, в середньому, 9 книг на рік, зазначає Клаунінг.

В останні роки до бібліотек майже не надходять нові книги, видання сучасної літератури та друковані видання. Влада визнає, що проблема зменшення кількості самих бібліотек та їхньої комплектації є серйозною.

Всі ми - громадяни України - потребуємо сучасних потужних бібліотек. Публічні бібліотеки важливі для суспільства і кожної людини, адже пропонують необмежений доступ до інформації та виконують функції центрів освіти протягом життя, надають всім громадянам доступ до нових інформаційних технологій і навчають їх використовувати. Вони забезпечують нерозривний зв'язок із минулим і майбутнім окремої особи, громади, нації, цивілізації у світі, що постійно змінюється, в книгозбірнях надається доступ до результатів наукових досліджень із проблем освіти, охорони здоров'я, економіки, навколишнього середовища, що важливо для покращання умов життя. Вони допомагають формуванню конкурентоспроможних працівників, реалізуючи програми інформаційної та технологічної грамотності для дорослих і дітей, навчаючи їх шукати, оцінювати та використовувати інформацію, потрібну їм для роботи, охорони здоров'я, освіти та інших потреб. Бібліотеки сприяють подоланню територіальних, мовних, політичних та інших бар'єрів бо забезпечують обмін інформацією, а це сприяє розвитку конкурентоздатного бізнесу та громадянського суспільства. Крім того, заохочують діалог та обмін ідеями з метою покращання діяльності урядових установ, закладів освіти і культури, співпрацюють з іншими організаціями для задоволення місцевих, національних і міжнародних потреб, допомагають розв'язувати проблеми, пов'язані з грамотністю, безробіттям, бідністю та браком ресурсів. Завдяки різноманітності своїх фондів і програм вони допомагають пізнати історію та традиції національної та світових культур, що сприяє взаєморозумінню й допомагає вирішенню проблем і конфліктів. Але бібліотеки потребують суттєвої підтримки держави, місцевої влади, громади для виконання своєї важливої місії - інформувати та просвіщати.

Реальний рух у бібліотечній справі відбувається завдяки міжнародним проектам. Українські бібліотеки входять в інформаційний простір у партнерстві з іноземними посольствами, міжнародними організаціями та фондами. Ініційовані Посольством США в Україні проекти “Інтернет для читачів публічних бібліотек” та “Вікно в Америку” дозволили створити в публічних бібліотеках інформаційні центри, оснащені комп’ютерами та під’єднанні до Глобальної мережі.

У 1815 публічних бібліотек, серед яких 976 – розташованих в селах та селищах міського типу відкрито інтернет-центри завдяки проекту “Бібліоміст”, який підтримує Фонд Білла і Мелінди Гейтс.

Бібліоміст – це партнерська робота Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), Міністерства культури України та Української бібліотечної асоціації, на підтримку якої Фундація Білла та Мелінди Гейтс надала грант на суму 25 мільйонів доларів США. Для сприяння досягненню цілей програми, корпорація Microsoft безкоштовно передасть публічним бібліотекам України програмне забезпечення на суму близько 9 мільйонів доларів США. Кожна централізована бібліотечна система отримала до 15 комп’ютерів з веб-камерами і навушниками для аудіо- та відеозв’язку, а також до чотирьох комплектів принтерів, сканерів і роутерів. Бібліотекарі пройшли спеціалізоване навчання і можуть надавати фахові консультації відвідувачам.

Бібліоміст - це проект у рамках ініціативи “Глобальні бібліотеки” Фонду Білла і Мелінди Гейтс, яка реалізується в Чилі, Мексиці, Ботсвані, Литві, Латвії, Румунії, Україні, Польщі, Болгарії, В'єтнамі та Молдові. Метою ініціативи є підтримка вільного громадського доступу до комп'ютерів та Інтернету у всьому світі і подолання цифрової нерівності. Основна ідея полягає в тому, що доступ до інформації допомагає людям змінити їхнє життя на краще і що це необхідно в умовах нинішнього глобалізованого суспільства. В рамках цієї ініціативи Фонд Білла і Мелінди Гейтс надає фінансування для придбання комп'ютерної техніки, навчання бібліотекарів використання нових технологій і таким чином допомагає бібліотекам стати сучасними громадськими інформаційними центрами.

Реалізація програми “Бібліоміст” почалась у 2009 році після проведення дослідження “Публичні бібліотеки України як місце доступу громадян до інформаційних технологій та Інтернету” (2008), проведеного Українською бібліотечною асоціацією. Хоча протягом останніх двох десятиліть Україна зробила значні кроки в напрямку розвитку економіки, значна частина бібліотек залишилась осторонь позитивних перетворень. Як наслідок, мільйони людей не отримують необхідної інформації. Завдяки програмі “Бібліоміст” публічні бібліотеки перетворюються на центри громадського життя, де люди можуть мати доступ до необхідної інформації в електронному вигляді та отримати допомогу кваліфікованого бібліотекаря.

Тепер, коли публічні бібліотеки України почали запроваджувати нову бібліотечну послугу - доступ читачів до Інтернету, вони сприяють зменшенню інформаційної та електронної “прірви”, підвищенню інформаційної грамотності громадян. Відкриваючи центри Інтернету, створюючи місцеві інформаційні ресурси, представляючи їх у Всесвітній мережі, навчаючи користувачів, публічні бібліотеки стають важливими чинником розвитку електронної України, складником електронного врядування. Вони сприяють розвитку електронної комерції, дистанційної освіти. Особливе значення має навчання в бібліотеках електронній грамотності урядовців, бізнесменів, освітян, людей із особливими потребами - всіх категорій читачів.

Звичайно, запровадження нової для українських книгозбірень послуги - надання доступу до Інтернету читачам - вимагає додаткових капіталовкладень, перепідготовки персоналу, зміни практик роботи. Обов'язковою умовою є розробка і роз'яснення правил користування Інтернет-центром у бібліотеці, навчання читачів веденню ефективного і безпечного пошуку інформації в Інтернеті. Бібліотекарі стають справжніми навігаторами в електронних ресурсах.

Стрімке вторгнення цифрових технологій привело до радикальних змін усіх напрямів діяльності бібліотеки: від традиційного інструментарію до методів обслуговування, доступу до ресурсів, форм надання інформації. Відтепер роль і значення бібліотеки визначаються не тільки кількістю і різноманітністю її фонду, але й комфортністю послуг, які вона може надати.

Нові інформаційні технології застосовуются при електронному доставлянні документів, здійснення ретроконверсії карткових каталогів, для замовлення документів з фондів бібліотек через інтернет. Їх упровадження дало змогу значно урізноманітнити обслуговування користувачів. Зокрема, впевнено ввійшли в практичну діяльність бібліотек віртуальні довідки, різнопланові віртуальні виставки.

Бібліотеки активно працюють над створенням власних інформаційних ресурсів, заповнюючи український сегмент Інтернету 440 публічних бібліотек країни генерують електронні каталоги, кількість бібліографічних записів в яких – понад 17 млн., і ці обсяги зростають із року в рік.

Електронні довідково-бібліографічні ресурси і комунікаційні технології значно збільшують надійність і ефективність довідкового апарату (бібліотечні каталоги, бібліографічні бази даних, енциклопедичні, довідкові видання в електронній формі) та надають можливість отримувати відомості з більшої кількості різних джерел, у тому числі й з бібліотек багатьох країн світу. Це дозволяє суттєво збільшити кількість реально виконаних бібліографічних запитів, прискорити і поліпшити ефективність цієї роботи.

Електронні каталоги є одним з найважливіших бібліотечних ресурсів, який набуває особливої цінності тоді, коли знаходиться у всесвітній мережі, що дозволяє забезпечити цілодобовий доступ до відомостей про бібліотечний фонд. Дуже необхідно мати чітке уявлення про існування локальних та Інтернет-каталогів, які ще називають онлайновими. Перші - призначені для читачів бібліотеки, які у залах каталогів або у читальних залах можуть скористатися ними з допомогою чергового консультанта. В Інтернет-каталогах консультанта немає, і ніхто не навчить користувача тонкощам роботи з цим ресурсом. Як відомо, Інтернет-каталоги створюються для широкого кола користувачів, і це ставить перед користувацьким інтерфейсом жорсткі вимоги щодо його “прозорості”. Наявність розгорнутої допомоги, де пояснюються принципи роботи даного каталогу, є вкрай необхідною. Повнота видачі інформації, точність пошуку і рівень комфортності роботи є головними критеріями ресурсу, стандартними показниками якості будь-якої пошукової системи.

Розкрити свої документні ресурси в цифровому просторі бібліотеки прагнуть шляхом створення електронних бібліотек. Вивчивши тенденції, що склалися в процесі формування цифрових бібліотек, здійснивши аналіз контенту електронних колекцій, представлених у Глобальній мережі, започаткувавши співробітництво зі Світовою цифровою бібліотекою, Федеральною державною установою «Президентська бібліотека імені Б.М.Єльцина (участь у створенні віртуальної колекції «Територія Росії»), Бібліотечною Асамблеєю Євразії (“Золота колекція Євразії”), НПБУ (під егідою Міністерства культури України) розпочала власний проект щодо створення електронної бібліотеки. У 2011 р. в Інтернет було представлено електронну бібліотеку “Культура України”, в рамках якої формуються колекції, спрямовані на поширення знань про культуру нашої країни в минулі роки і в наш час, зокрема через висвітлення тенденцій та інновацій у цій сфері.

Нещодавно Українською бібліотечною асоціацією був надано Проект “Бібліотеки – важливе місце доступу та безкоштовного отримання на абонемент електронних книг”

Пропонуємо зміст заяви:

В останні роки спостерігаються кардинальні зміни в способі читання. На додаток до традиційних – паперових приходять електронні видання. Виростає нове покоління читачів, для яких цілком природнім стає електронне читання. В світі бурхливо розвивається ринок електронних книг (е-книг). Тому Українська бібліотечна асоціація підтримує розвиток нової бібліотечної послуги – безкоштовного абонементу е-книг, бо ця послуга принесе великі потенційні вигоди – розширить можливості для читання, навчання, поінформованості, що сприятиме створенню більш грамотного, справедливого і процвітаючого суспільства.

Українська бібліотечна асоціація заявляє про важливість забезпечення книгозбірнями доступу та безкоштовного отримання на абонемент е-книг, бо доступ до знань не повинен залежати від платоспроможності людини. А бібліотека завжди сприяла справедливому, рівноправному доступу до інформації та знань, ліквідації різноманітних бар’єрів між особою та інформацією.

Доступ до е-книг бібліотеки мають надавати легально, не порушуючи законів авторського права. Українська бібліотечна асоціація закликає до дотримання законів авторського права і до приведення цих законів у відповідність із потребами суспільства, до справедливого балансу між інтересами авторів, видавців та суспільства, інтереси якого представляють бібліотеки.

Українська бібліотечна асоціація твердо переконана, що е-книги мають бути доступними для користувачів через веб-сайт бібліотеки 24 години на добу, 7 днів на тиждень, а також у приміщенні бібліотеки. Обмеження доступу до е-книг лише приміщенням книгозбірні призведе до надмірного звуження можливостей користувачів отримувати доступ до знань та інформації у зручний для них спосіб і час, обмежить коло людей, які зможуть скористатися вигодами електронного читання.

Важливо, щоби бібліотеки співпрацювали з урядом, видавцями, постачальниками, авторами, книготорговцями та іншими, заохочували більше людей до електронного читання та розвитку цієї індустрії, розробляли і використовували моделі легальної співпраці з видавцями, авторами, агрегаторами електронного контенту. Така співпраця відкриє нові можливості для читання і розвитку книжкового ринку України. Видавці, постачальники, автори, книготорговці – важливі й давні партнери книгозбірень у розширенні доступу до інформації. Сьогодні важливо поширити це партнерство на роботу з е-книгами, зацікавити обидві сторони до співпраці у цій царині. Бібліотеки – ідеальне місце, щоби продемонструвати громадянам широкий асортимент назв е-книг, а також пристроїв для їхнього читання (е-рідерів, е-читанок).

Українська бібліотечна асоціація закликає до випробовування різних моделей видачі на абонемент е-книг, розширення їхнього асортименту, залучення широкого кола партнерів до цієї роботи, аби вибрати оптимальні моделі цієї діяльності для запровадження в роботу книгозбірень України, для прийняття важливих управлінських рішень.

Співробітники бібліотек повинні надавати допомогу людям у використанні пристроїв для електронного читання, активно заохочувати і підтримувати електронне читання. Важливо організувати навчання персоналу бібліотек, щоби вони були спроможні надавати громадянам допомогу в опануванні та розвитку електронного читання.

Отже, особливості сучасного етапу розвитку бібліотек:

1. Інформаційне обслуговування користувачів.

• Перетворення системи інформаційних ресурсів.
• Зміна характеру інформаційних запитів.
• Розширення системи послуг,
• Посилення консультативної функції бібліотеки.
• Упровадження онлайнового доступу до ресурсів і послуг.
• Вплив технологій Web 2.0 (Бібліотека другого покоління).

2. Професійна компетентність бібліотечних працівників.

• Зміна ролі бібліотекаря.
• Підвищення технічної обізнаності персоналу.

Таким чином, інформатизація суспільства, зростання наукового рівня та інформаційних потреб користувачів обумовлюють необхідність трансформації всієї діяльності бібліотеки сучасного типу.

Відбувається переосмислення функцій бібліотеки і перехід від управління масивами документів до управління потоками інформації. Поступово бібліотека перетворюється зі сховища друкованих документів на автоматизований бібліотечно-інформаційний центр, що забезпечує доступ до інформації, незалежно від місця її зберігання і стає справжнім навігатором у світі інформаційних продуктів і послуг.

Завдання бібліотеки, як і раніше, полягає у задоволенні інформаційних потреб користувачів, проте сьогодні можна помітити тенденцію використання нових форм взаємодії, підвищення комфортності й посилення персоналізації їх обслуговування. Користувачі прагнуть отримати весь комплекс сучасних інформаційних послуг, а бібліотека має надавати їх.

Новітні тенденції спонукають бібліотеки, зокрема бібліотеку Центрального будинку офіцерів Збройних Сил України, шукати інноваційні шляхи розвитку. Утім, упровадження корисного досвіду мусить проходити з урахуванням реалій, готовності бібліотечних працівників до радикальних перетворень професійного середовища і підвищення професійної компетентності.